gatta_bianka (gatta_bianka) wrote,
gatta_bianka
gatta_bianka

АНАЛІТИЧНА ДОПОВІДЬ

АНАЛІТИЧНА ДОПОВІДЬ ДО ЩОРІЧНОГО ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ «ПРО ВНУТРІШНЄ ТА ЗОВНІШНЄ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В 2017 РОЦІ»


У доповіді 928 сторінок, передивилася по діагоналі, це трохи цитат.

Загрози економічній безпеці України:

триваюча рецесія в окремих сегментах економіки. Майже п’ята частина сформованої у 2016 р. валової доданої вартості створена у сферах економічної діяльності, де триває спад. Серед них: фінансова та страхова дія льність (-15,7 % проти 2015 р.), освіта (-4,8 %), охорона здоров’я (-4,1 %), мистецтво, спорт, розваги і відпочинок (-3,8 %) та ін. У сфері державного управління та оборони, обов’язкового соціального страхування, попри позитивне річне зростання на рівні +1,0 %, у другій половині 2016 р. відновився спад (-1,9 % у ІІІ кварталі та -5,0 % – у IV кварталі). У І кварталі
2017 р. спад у цих сферах, окрім сфери державного управління та оборони, обов’язкового соціального страхування, продовжився та доповнився незначним падінням у сільському господарстві на 0,7 %;
не зіставний з економічним потенціалом масштаб офіційної економіки. Низький офіційний рівень ВВП України є одним з ключових бар’єрів на шляху переходу від забезпечення макроекономічної стабільності до динамічного зростання. Так, за оцінками МВФ у 2016 р. номінальний обсяг ВВП України становив 93,3 млрд дол. США. За обсягом номінального ВВП на душу населення наша держава у 4,7 раза поступається середньосвітовому рівню (2 194,4 дол. США в Україні проти 10 318,9 дол. США в середньому по світу). Це означає, що відновлення міжнародного економічного статусу України вимагає забезпечення суттєво відмінних від середньосвітових параметрів економічної динаміки, зокрема, темпів зростання, рівня інфляції, дефіциту державного бюджету, обсягів боргу, зовнішньоторговельної відкритості тощо. Так, характерні для розвинених країн щорічні темпи зростання ВВП на рівні 2–4 % принципово не здатні істотно змінити конкурентні позиції України у світі не лише у середньо-, а й у довгостроковій перспективі, й закріплюватимуть відставання країни;
поглиблення технологічної відсталості країни. Збереження критичного рівня зношеності виробничих фондів при мінімальних капітальних інвестиціях (валовому нагромадженні основного капіталу) робить їх експлуатацію технологічно небезпечною та економічно невигідною на внутрішньому ринку та неконкурентоспроможною – на зовнішніх. Це обумовлює спрямування переважної частини капітальних інвестицій на утримання та експлуатацію поточних виробничих активів, а не на їх кардинальну модернізацію. При зношеності основних засобів у понад 75 % рівень валового нагромадження основного капіталу у ВВП становив у 2016 р. лише 15,2 %. Це нижче безпекового рівня у 20 % для економік з помірною зношеністю основних засобів та малоефективно для української економіки. Найвищий рівень зношеності спостерігається у промисловості, в окремих галузях якої основні засоби практично замортизовані. Зокрема, на початок 2016 р. в обробленні деревини та виготовленні виробів із деревини та корка було замортизовано 94,5 % основних засобів, у поліграфічній діяльності – 95,6 %, у виробництві, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів – 94,0 %, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 82,6 %. Значна частина виробничих фондів експлуатується після завершення технічно допустимих вимог та строків;
обмеженість інвестиційних джерел забезпечення економічної активності та модернізації господарського комплексу країни. Інвестиційний ресурсний дисбаланс, що полягає у домінуванні власних джерел фінансування капітальних інвестицій при високій закредитованості суб’єктів господарювання, обмежує можливості інвестиційного прориву. Так, у 2016 р. власним коштом підприємств та організацій профінансовано майже 70 % капітальних інвестицій (67,5 % – у 2015 р., 70,5 % – у 2014 р.), а в І кварталі 2017 р. внутрішні ресурси інвестування зросли до 76,6 %. В промислових регіонах підприємства власним коштом фінансують понад 80 % 5 капітальних інвестицій.
При цьому тренд зниження ролі амортизації, як інвестиційного джерела, за роки агресії посилився. У 2016 р. амортизаційні відрахування як джерела капітальних інвестицій становили в середньому 14,5 % власних коштів підприємств (від 2,2 % у Полтавській області до 27,8 % – у Дніпропетровській), а в І кварталі 2017 р. – лише 12,0 %. Для порівняння: у 2015 р. ця частка сягала 18,4 %, а 2010 р. – 20,9 % власних коштів підприємств. Закредитованість великих та середніх підприємств за всіма видами економічної діяльності досягла критичного для фінансової стійкості рівня у 70 %, а в промисловості – до 80 %. На початок 2017 р. у капіталі великих та середніх підприємств на позичкові ресурси припадало 69,6 %, тоді як у 2013 р. – лише 61,5 %, а в 2005 р. – 54,5 %. А в будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, операціях з нерухомим майном непокритий збиток визначав від’ємне значення власного капіталу у 2015–2016 рр. Такий високий рівень фінансової залежності суттєво обмежує інвестиційні можливості суб’єктів господарювання;
структурні деформації промислового сектору національної економіки. Низькі темпи зростання промисловості (індекс промислової продукції за 2016 р. становив +2,8 % на тлі падіння у попередні чотири роки 6) демонструють високу вразливість багатьох галузей до викликів та обмежень на зовнішньому та внутрішньому ринках. У 2017 р. спад промисловості за січень–червень становив -0,4 %, хоча у січні та травні спостерігалось зростання у +5,6 % та +1,2 % проти аналогічних місяців 2016 р. За попередніми оцінками, вклад переробної промисловості у 2016 р. залишився на рівні попереднього року. Структурні зрушення у переробній промисловості характеризуються згортанням машинобудівного комплексу. Так, у 2016 р. підприємства машинобудування забезпечили лише 6,1 % обсягу реалізованоїпромислової продукції (товарів, послуг) 7 (у 2013 р. – 8,7 %), що майже в 3,5 раза менше обсягів реалізованої продукції харчової промисловості (у 2013 р. – 2,2 раза). За підсумками 2016 р. обсяги реалізованої продукції машинобудування та металургії практично зіставні з обсягами продукції харчової промисловості;
дестимулююча інфляційна динаміка. У 2014–2016 рр. загальний індекс споживчих цін подвоївся, а за комунальними послугами (житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива) зріс учетверо. При цьому наявні доходи на одну особу у номінальному вимірі в середньому по країні зросли лише на 33 % 10. Для подолання такого цінового диспаритету необхідно забезпечувати кратне випередження темпів зростання доходів населення порівняно з темпами інфляції. Досягнуте у І кварталі 2017 р. номінальне зростання доходів населення на 16,6 % при споживчій інфляцій на рівні 13,9 % вкрай недостатнє для якісного покращення платоспроможності громадян. Стримуючим чинником тут є наявність зворотного ефекту між зростанням заробітних плат та рівнем цінової конкурентоспроможності національного виробництва. Надмірний дисбаланс динаміки цін та доходів призводить до зниження купівельної спроможності, а отже, й попиту на продукцію та послуги реального сектору економіки;
збереження надмірної залежності національної економіки від зовнішньоекономічних чинників. Україна належить до держав з безпрецедентно високою зовнішньоторговельною відкритістю. За роки російської агресії залежність формування ВВП від експортно-імпортних потоків зберігається на високому рівні навіть попри кардинальне згортання співробітництва з РФ. Так, у 2016 р. обсяги експорту товарів і послуг становили майже половину ВВП (49,3 % 11), імпорту – понад 55,5 % (у І кварталі 2017 р. відповідно 58,8 % за експортом та 62,8 % – за імпортом); загальний дефіцит зовнішньої торгівлі за товарами і послугами зріс майже у 4 раза (до 148,5 млрд грн проти 37,5 млрд грн у 2015 р.) і сягнув 6,2 % ВВП (у І кварталі 2017 р. такий дефіцит становив 23,6 млрд грн та 4,0 % ВВП відповідно).
Зовнішньоекономічні ризики посилює й нарощування боргового тиску. Практика боргового забезпечення макроекономічної стабільності (подальше нарощування боргів для реструктуризації попередніх, утримання
платіжного балансу, золотовалютних резервів, переважно державна абсорбція «токсичного» капіталу в процесі очищення банківського сектору) у 2016 р. вивела борговий тиск на новий рівень небезпеки: обсяги державного та гарантованого державою боргу становили 81 % ВВП (79,1 % – у 2015 р.). Упродовж 2016 р. борг зріс на 5,5 млрд дол. США (у 2015 р. зафіксовано зменшення боргу на 4,3 млрд дол. США), сягнувши на початок 2017 р. 71 млрд дол. США. У 2017 р. борговий тиск посилився, і за січень–червень приріст боргу становив 4,04 млрд дол. США, з яких 2,64 млрд дол.США – нарощування зовнішнього боргу.
Необхідність інтенсивного повернення та обслуговування державного і гарантованого державою боргу вже у наступні 3–4 роки обмежуватиме ефективність заходів макроекономічної стабілізації. Переорієнтація значних
бюджетних ресурсів на погашення та обслуговування державного боргу означатиме продовження інвестиційної паузи;
структурне розбалансування ринку праці. Трактування низьких заробітних плат як конкурентної переваги у попередні десятиліття призвело до системної кризи ринку праці, що зумовило зменшення частки оплати праці у ВВП до 36,8 % у 2016 р. Відбулося згортання можливостей реалізації економічного потенціалу працюючого населення в Україні та збільшення залежності населення від доходів, зароблених за кордоном. Грошові перекази із зарубіжжя у 2016 р. та в І кварталі 2017 р. перевищують 14 % обсягу витрат на оплату праці в Україні, що у 1,5 раза більше, ніж у 2013 р. (9,3 %). Відставання рівня зарплат (не лише порівняно з країна ми ЄС) дестимулює економічну активність громадян в Україні та посилює ризики трудової еміграції.

Проблеми функціонування в Україні внутрішнього ринку посилюються дією вагомих дестимуляторів його кількісного та якісного розвитку. Це, насамперед:
відносно низька купівельна спроможність населення. Потенціал внутрішнього ринку обмежує передусім критичне відставання рівня доходів працюючих в Україні порівняно з усіма без винятку країнами ЄС (мінімальна середньомісячна зарплата в країнах ЄС перебуває в діапазоні 214–1923 євро/місяць, що у 1,2–10,5 раза перевищує середню зарплату в Україні – 183,2 євро);
повільне відновлення банківського сектору, що зумовлює слабку готовність та низьку мотивацію банків до спрощення та здешевлення кредитних продуктів. Це обмежує стимулювання попиту шляхом надання довго- та середньострокових кредитів;
низький рівень готовності національної ринкової інфраструктури до запровадження сучасних форм електронної комерції. На сьогодні через мережу Інтернет здійснюється менше 1 % роздрібного товарообороту підприємств.

Tags: полезные ссылки, статистика, украина, цитаты
Subscribe

  • Очередные харьковские обновки

    Вчера на площади Независимости поставили очередное новшество - передвижные деревья в специальных круглых емкостях. Жарким летом тень в нашем городе…

  • Осенние букеты

    Насобирала во дворе все, что можно, для букетов. Букет в кабинете - дождики, они же октябринки, золотарник, какие-то желтые ромашки (не знаю как…

  • Нетуристический Харьков. ул. Клочковская.

    Прогулялась по Клочковской я еще 23 августа этого года. Поэтому на фото теплые летние виды улицы. Клочковская - одна из главных транспортных…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 14 comments

  • Очередные харьковские обновки

    Вчера на площади Независимости поставили очередное новшество - передвижные деревья в специальных круглых емкостях. Жарким летом тень в нашем городе…

  • Осенние букеты

    Насобирала во дворе все, что можно, для букетов. Букет в кабинете - дождики, они же октябринки, золотарник, какие-то желтые ромашки (не знаю как…

  • Нетуристический Харьков. ул. Клочковская.

    Прогулялась по Клочковской я еще 23 августа этого года. Поэтому на фото теплые летние виды улицы. Клочковская - одна из главных транспортных…